Додаток 3

Виступ-презентація книги Лесі Вороніної «Суперагент ООО»

Підготувала: Борденюк Дарина, учениця 6 класу.

Доброго дня всім! Мене звати Борденюк Дарина. Сьогодні хочу представити Вам диво – книгу Лесі Ворониної – «Суперагент ООО».

- Знайомтесь, - Олена Анастасіївна Вороніна, - саме так звучить справжнє ім'я письменниці Лесі Ворониної.

Оленка, як і я, росла допитливою й кмітливою дитиною. Дуже рано почала складати різні фантастично – гумористично – таємничі історії, а також ля качки.

- Що це таке? – спитаєте Ви.

- Все дуже просто: це коли всі дітки в дитсадочку або в піонерському таборі під час тихої години лягали спати, Оленка і починала вигадувати страшнючки – ля качки. Ох і весело виходило! Отож. Усвідомивши, що володіє талантом оповідача, дівчина вирішила – буду письменником!

Перші казочки написала для сина Євгена, щоб якось заспокоїти непосидючу дитину. А ще Леся Воронина працювала в дитячому журналі « Соняшник ». саме тому портрет письменниці я розмістила в соняшнику, а жовті пелюстки – то численні яскраві твори Лесі для дітей.

- Для мене твори Лесі Ворониної – це багатоступенева ракета. Що злітає все вище, відкриваючи нам, читачам, незвідані світи її величності «Книги»

Одного разу я, звичайнісінька дівчинка, учениця 6 – го класу, захворіла. Проте хвороба – геть не звичайнісінька, і, якщо чесно, навіть дуже захоплива. Не треба мені викликати лікаря, не треба пити ліків і лежати в ліжку, а краще віддатися їй сповна, адже ця хвороба – ПРИГОДОМАНІЯ!

Я поринула у світ казкових пригод Суперагента Гриця Мамая. Це – мужній красень, з добрим серцем та відкритою душею, який завжди прийде на допомогу всім, хто цього потребує.

Непереможний та відважний, він за допомогою геніального кота Шніцеля, самовідданого крокодила Кирила та коханої золотокосої красуні Зореслави долає будь – які перешкоди, розкриває найзаплутаніше злочини і. звичайно. Виходить переможцем.

Люблю, коли історія має щасливий кінець! А у книжці «Суперагент ООО» Лесі Ворониної саме так, бо Гриць Мамай перемагає бабусю – ніндзю, яка хотіла захопити весь світ.

Леся Воронина створила неперевершеного героя, і, я гадаю, прочитавши цей детектив, кожен читач захоче бути схожим на Суперагента ООО.

Динамічна й захоплива повість відомої письменниці принесла ПРИГОДОМАНІЮ і в мою родину. Повірте, буденність відступила, а див значно побільшало!!!

Дякую за увагу.





Виступ-презентація книги Олени Ільїної «Четверта висота»

Підготувала: Мироненко Анастасія, учениця 7 класу.

Добрий день, дорогі друзі, вчителі. Мене звати Мироненко Анастасія, навчаюся у 7 класі. Тут зібралися всі ті, хто дуже полюбляє читати і я також не виняток. Тому сьогодні поділюся з вами своєю історією і презентую неперевершену книгу, яка багато чому мене навчила. Насправді, в моєму житті траплялись випадки, коли я поводила себе геть не рішуче. Можна сказати, була боягузкою.

- Тобі треба повчитися у Гулі Корольової, – запропонувала вчителька і порадила мені прочитати повість під назвою «Четверта висота».

Взявши у бібліотеці цю книгу, я не одразу заходилася її читати, поставила на полицю. Та все ж мені стало цікаво, хто ж така ця Гуля? Чим може мене зацікавити?

«Четверта висота» - це повість Олени Ільїної, російської письменниці, яка народилася 20 червня 1901 року. Олена Ільїна – це літературний псевдонім, а справжнє її ім'я - Лія Яківна Маршак. Вона написала багато оповідань, віршів, казок для дітей як молодшого, так і середнього віку. Але ці твори із захопленням читають і дорослі.

Її повість «Четверта висота» припала мені до душі, бо з першої ж сторінки я зрозуміла що історія в цій книжці не вигадана, і Гуля Корольова, про яку написала Олена Ільїна, дійсно існувала.

Чому ж саме «Четверта висота» спитаєте Ви? Розповім…

Автор знала Гулю ще маленькою дівчинкою, тому змогла описати кожну деталь, кожен факт з її короткого життя, де всі її перемоги об’єднала у «чотири висоти».

Отже, «перша висота». В ранньому дитинстві з-за постійного воркотання маленьку Маріонеллу прозвали Гулею. Дівчинка зростала активною та допитливою. Її мама працювала на кінофабриці. І режисери, які часто бували в сім'ї Корольових не могли не помітити такої сміливої дівчинки, тому запропонували зняти її у кіно. На кіно пробах дівчинці потрібно було сісти на коня та перескочити через паркан, але кінь ніяк не хотів брати цю висоту. Та наполеглива Гуля все ж таки приборкала його. Кадр вдався і задоволена дівчинка крикнула – Ура, ми подолали висоту!

Почалося акторське життя, Гулі не вистачало часу на школу, та попри все вона змогла на відмінно здати екзамени, чим здивувала не тільки вчителя, а й своїх друзів. Це і була її «друга висота».

Коли дівчинка підросла, стала ще краще працювати над собою, свідомо до себе ставитись. Записалася на гурток зі стрибків у воду, хоча так боялася висоти...Але й цей страх вона з легкістю подолала,стрибнувши з восьмиметрової вишки, разом з тим взявши свою «третю висоту».

І ось наша Гуля вже зовсім юна леді. Вона вчиться у Гідромеліоративному інституті, де зустрічає своє перше і єдине кохання. Сергій, так звали цього хлопця. Та невдовзі розпочалася війна. Сергій, як справжній патріот, йде воювати. А Гуля зі своєю матір'ю та ще ненародженим сином тікає з міста Києва, в якому вони проживали.

Коли народився Їжачок, так лагідно називала вона свого сина, її чоловіка убили на фронті. Тому Гуля не сидить вдома, і, залишивши маленького хлопчика на маму, йде воювати, для того, щоб помститися.

На фронті Гулю всі любили і поважали, а дорослі чоловіки по – доброму заздрили її сміливості. І ось командир дає наказ: «Взяти висоту супротивника 56,8».Гуля одна з перших напросилася брати участь у боротьбі. І ціною життя вона взяла свою останню «четверту висоту».

Хочу сказати, зараз дуже багато цікавих книг сучасних молодих письменників: і пригодницькі, і книги про фантастику, і різноманітні комікси. Та ніколи не слід забувати книги про війну. Повість Олени Ільїної варта того, щоб бути прочитаною, а не стояти на поличці. Бо таких героїв як Гуля Корольова, ми повинні знати і пам’ятати. Не легка трагічна доля склалася у цієї дівчини, та попри всі негаразди вона дуже любила і цінувала своє життя. Тому з гордістю говорила: - «Так, справді, люблю. Мені б три життя дали – і все одно було б мало, четверте подавай. А якщо всього одне в запасі, так не знаю з чого і почати… І те хочу, і друге – і всього по повній тарілці!». Я також дуже люблю і ціную своє життя, тому ця повість надихнула мене на створення вірша


Я живу
Горда тим, що я живу
У цьому місті, в цій країні.
Про ту красу вам розкажу,
Яку я бачу в кожній днині.

Я бачу вранці сонце ясне,
І трави в білій тій росі,
Цвітіння квітів і дерев прекрасне,
Життя я бачу в цій красі.

Прокинусь зранку і радію,
Тому, що я живу.
Творю, пишу, читаю, мрію,
Надію в серці бережу.

Бо хочу, щоб у цій країні
Усе буяло і цвіло
Загадані здійснялись мрії,
Немов у казці все було.

Ви бережіть своє життя,
Любіть щоденно і цінуйте,
Дивіться з радістю у майбуття,
Чуже життя ніколи не руйнуйте.

На прикладі Гулі я навчилася бути впевненішою, сміливішою, чітко йти до своєї мети, до своїх мрій.

Тому раджу й Вам прочитати цю книгу, пройнятися духом цієї сильної дівчини. І бажаю, щоб Ваші мрії, Ваші висоти, які Ви поставили перед собою, завжди були досягнуті.